Схема та порядок організації заходів щодо підготовки відвідування зони відчуження і зони безумовного (обов’язкового) відселення

ДП «Центр організаційно-технічного і інформаційного забезпечення управління зоною відчуження» (ДП «ЦОТІЗ») забезпечує на території зони відчуження прийом та інформаційний супровід іноземних і українських груп відвідувачів та окремих громадян, які прибувають до зони відчуження з пізнавальною метою.

Звернення, щодо оформлення дозволу на відвідування зони відчуження, приймаються виключно через систему «Електронний квиток».

На сьогодні у зоні відчуження функціонують такі маршрути:

№ 1 КПП «Дитятки» — с. Черевач — с. Залісся — м. Чорнобиль;

Маршрут до м. Чорнобиль починається з головного контрольно-пропускного пункту «Дитятки», який знаходиться поряд з селом Дитятки та пролягає через покинуті села Черевач і Залісся. Залісся — одне з найбільших сіл Чорнобильської зони. На прикладі вцілілих будівель можна ознайомитися з архітектурою, притаманною регіону. Чорнобиль – місто, якого не торкнулась декомунізація. Окрім покинутих будівель тут можна побачити пам’ятник Леніну, а центральна вулиця усе ще має назву Радянська.

№ 2 м. Чорнобиль (майданчик біля Свято-Іллінського храму);

Огляд території, де розташований Свято-Іллінський храм — єдиний з діючих храмів Чорнобильської зони, споруджений у другій половині XIX століття. До того на місці храму стояла дерев’яна церква, побудована у XVI столітті.

№ 3 м. Чорнобиль (меморіал «Тим, хто врятував світ», Свято-Іллінський храм, Меморіальний комплекс «Зірка Полин»);

Ви відвідаєте пожежну частину міста Чорнобиль, розташовану по вулиці Кірова. Частина функціонує в даний час, меморіал «Тим, хто врятував світ» знаходиться біля неї. Монумент присвячений ліквідаторам аварії на Чорнобильській АЕС — не тільки пожежним, але і людям інших спеціальностей, які брали участь у ліквідації наслідків аварії. Робили його не професіональні скульптори, а пожежні. Існує легенда, що скульптури зроблені з того самого бетону, який подавали прямо в «Саркофаг», коли будували конструкцію.

Свято-Іллінський храм. Якщо він буде відчинений, то окрім споглядання зовнішньої території та самої будови, яка є унікальною, вам пощастить побачити ікону Спаса із зображенням ліквідаторів, лікарів та Богородиці. Меморіальний комплекс «Зірка Полин», який розкинувся на території зони відчуження в центрі міста Чорнобиль, був побудований у 2011 році. У центрі комплексу стоїть ангел і сурмить у про катастрофу, далі можна побачити Алею пам’яті, поряд знаходиться музей.

№ 4 м. Чорнобиль — с. Паришів;

Крім споглядання пам’ятних місць Чорнобиля, в селищі Паришів, яке знаходиться на відстані семи кілометрів від міста Чорнобиль і розташоване на лівому березі річки Прип’ять, ви зустрінетесь із самопоселенцями – людьми, які проживають у зоні відчуження, побачите їх традиційні хати та господарські будівлі.

№ 5 м. Чорнобиль — ЧАЕС — Комплекс «Вектор» (чиста зона) — ПЗРВ «Буряківка» (чиста зона);

Маршрут для технічних візитів.

№ 6 м. Чорнобиль — ЧАЕС — став-охолоджувач;

З міста Чорнобиль маршрут пролягає до Чорнобильської АЕС, де відвідувачі з оглядового майданчика зможуть побачити атомну електростанцію та новий конфайнмент — багатофункціональний комплекс для перетворення об’єкта «Укриття» в екологічно безпечну систему. Також на території станції є стіна пам’яті, де вказані прізвища працівників ЧАЕС, які загинули в перші дні аварії 1986 року, серед них і два жіночих. Поряд зі стіною знаходяться двохсотрічний дзвін, що встановлений на триметровій арці, а також символ Чорнобильської атомної електростанції — пам’ятник Прометею. Раніше, до аварії, він стояв у місті Прип’ять, біля однойменного кінотеатру, але був перенесений на територію АЕС. За бажанням відвідувачів можна потрапити на місток через обвідний канал і погодувати рибу.

№ 7 м. Чорнобиль — м. Прип’ять;

Огляд Припˊяті. Населення цього міста станом на листопад 1985 року становило 47 500 осіб. На сьогоднішній час це місто-привид, яке кориться тільки часу та природі. Кинутий атомоград, одне з найбільших залишених міст світу, розташоване в дельті однойменної річки – висотні будинки, готель, кінотеатр, басейн, річковий порт, школи, пожежна та міліцейська частини, парк розваг. Все побачене вражає та змушує замислитись над тим, наскільки людина була й залишається безсилою перед «мирним» атомом, але водночас — як природа після катастрофи перемагає обставини й відроджується.

№ 8 м. Чорнобиль — Чорнобиль-2 (загоризонтна радіолокаційна система «Дуга»)

Загоризонтна радіолокаційна система «Дуга» – таємний радянський військовий об’єкт, не позначений на карті. Поряд – містечко, відоме як Чорнобиль-2, в якому жило близько тисячі людей – військові, обслуговуючий персонал та їх родини. Потрапити стороннім на таємну територію було неможливо, все навкруги охоронялося. Завдяки радіолокаційній системі радянські військові мали миттєво отримати сигнал, якщо США надумали б випустити ядерні ракети в сторону СРСР.

№ 9 м. Чорнобиль — Красне;

В покинутому селі Красне знаходиться дерев’яний храм Архистратига Михаїла, який було споруджено у 1800 році. Характерна для Полісся дерев’яна церква – єдина такого типу, що залишилась у зоні відчуження. В радянські часи храм закривали, а одного з настоятелів навіть заслали до Сибіру. Після аварії на ЧАЕС храм пограбували, ікони та церковне начиння вивезли. Силами церковної громади Свято-Іллінського храму та адміністрації зони відчуження була виконана реставрація куполів церкви. В наші часи у храмі проводять службу раз на рік, в поминальні дні, коли до Красного приїжджають колишні жителі.

№ 10 м. Чорнобиль — Поліське;

Поліське – колишнє селище міського типу, було центром Поліського району з березня 1923 року по листопад 1993 року. Розташоване на півночі Київщини над річкою УЖ (притока Припˊяті). Одна з перших писемних згадок про поселення з’являється у 1415 році, але офіційною датою заснування вважають 1215 рік. До катастрофи селище нараховувало 12 тис. осіб. Після аварії Поліське стало головним центром евакуації міста Припˊять. Відселення жителів самого селища відбулося не одразу в 1986-му, а почалося лише у 1990 році. Тепер Поліське, переживши декілька пожеж, нагадує руїну.

№ 11 м. Чорнобиль — пт. «Сказочний»;

Дитячий табір відпочинку, що знаходиться поблизу селища Іловниця, оточений мальовничими місцями, майже біля річки Уж. Згідно з регламентом цивільної оборони на ЧАЕС, у разі аварії або будь-якої надзвичайної ситуації, оперативний персонал атомної станції евакуювався в «Казковий». Що і сталось навесні 1986 року. Функціонував табір до 90-х років минулого століття, як місце проживання персоналу Чорнобильської АЕС та зони відчуження.

№ 12 м. Чорнобиль – с. Черевач – с. Розсоха – с. Бички;

Кінцева ціль маршруту – селище Бички, покинуте невелике село в південно-західній частині зони відчуження, розташоване на правому березі річки Уж, на кордоні тридцятикілометрового периметра зони. Селище виникло в першій чверті ХХ століття, як поселення при заснованому Свято-Нікольському чоловічому монастирі. Раніше монастир був розташований в Чорнобилі на берегу Припˊяті, але через постійні повені його перенесли в Бички. В 1842 році Микола І видав наказ про закриття святилища, але монастир не закрили, хоча було заборонено приймати туди нових людей. В 1874 році на території монастиря сталася пожежа, яка знищила велику кількість приміщень та сам храм. Того ж року була збудована нова церква. Закрили монастир у 1930–х роках. На початку 2000-х київські сестри-послушниці вирішили заснувати жіночій Пустинно-Микільский монастир, скит Києво-Покровського монастиря.

№ 13 Чорнобиль – с. Опачичи – с. Купувате;

Цей маршрут сміливо можна назвати «гостьовим». Він пролягає через села, в яких живуть самопоселенці. З кожним роком їх кількість зменшується. Так, наприклад, в Опачичах залишилась одна стара жінка, а в Купуватому постійно мешкає біля п’ятнадцяти людей. Опачичі — розташоване в південно-східній частині зони відчуження, поблизу річки Прип’ять. Вперше Опачичі згадуються у 1646 році в заповіті Петра Могили як його власність. У селі була церква Різдва Богородиці, яку перенесли з Чорнобиля в 1859 році, потім побудували новий храм — Свято-Миколаївський, а стару церкву розібрали. У селі працювали восьмирічна школа, клуб, бібліотека, колгосп імені 1-го Травня. Опачичі було центром сільради, в підпорядкування якого входили села Кам’янка та Плютовище. Напередодні аварії на ЧАЕС в селі проживала 681 особа. Село було евакуйовано на початку травня 1986 року. Мешканці після аварії на ЧАЕС були відселені в Нові Опачичі, Макарівського району Київської області. Купувате – стародавнє селище, яке знаходиться на пагорбі, а у його підніжжя на родючому чорноземі біля торф’яників розташовані городи самопоселенців. Іноземці, коли бачать землю, дивуються та часто її знімають. У минулому Купувате — центр однойменної сільради, до якої входили також села Городище та Оташів. У селі діяв колгосп імені ХХ з’їзду КПРС, були початкова школа, клуб, бібліотека.

№ 14  Водний маршрут руху: р. Уж – р. Припˊять – до м. Чорнобиль;

№ 15 Водний маршрут руху: р. Дніпро – р. Припˊять – р. Дніпро – до с. Теремці;

№ 16 Водний маршрут руху: р. Дніпро – р. Припˊять – до м. Чорнобиль;

№ 17 Водний маршрут руху: р. Дніпро – р. Припˊять – до Залізничного мосту;

№18  Водний маршрут руху: р. Дніпро – р. Припˊять – р. Брагінка – до с. Ладижичі;

№ 19 Повітряний маршрут руху: КПП «Дитятки» – с. Черевач – м. Чорнобиль;

№ 20 Повітряний маршрут руху: КПП «Зелений мис» – с. Опачичі (с. Оташів) – м. Чорнобиль;

№ 21 Повітряний маршрут руху: м. Чорнобиль – р. Уж – с.Рагівка.

Організатор групи, після реєстрації в системі «Електронний квиток» подає заявку шляхом заповнення форми.

Обов’язково у заявці надаються відомості про:

  1. прізвище, ім’я, по батькові, громадянство, дані паспорта або іншого документа, що посвідчує особу кожного члена групи, юридичні реквізити фізичної особи або установи, які організовують візит;
  2. мету відвідування зазначають у коментарі;
  3. термін відвідування (час та дата в’їзду і виїзду);
  4. характер та обсяг інформації, яку бажає отримати відвідувач (для офіційних делегацій), зазначають у коментарі;
  5. особ, з якими плануються зустрічі (для офіційних делегацій – у разі необхідності), зазначають у коментарі;
  6. марка та державний номер транспортного засобу, на якому пересувається група.
  7. у заявці надаються вичерпні відповіді на всі запитання позначені зірочкою, без скорочень і абревіатур.
  8.  у заявці підтверджується факт ознайомлення з правилами для відвідувачів зони відчуження і зони безумовного (обов’язкового) відселення, відсутність у осіб медичних протипоказань до перебування у зоні відчуження (в умовах іонізуючого випромінювання), підтвердження що отримана доза опромінення за рік не перевищує 0.9 мЗв, погоджуюся з умовами надання послуг з відвідуваня Чорнобильської АЕС і про надання згоди на обробку своїх персональних даних.

ДП «Центр організаційно-технічного і інформаційного забезпечення управління зоною відчуження» повідомляє, що з 1 грудня 2018 року, відвідування зони відчуження з ознайомчою метою, відбуватиметься тільки при наявності договору укладеного між ДП «ЦОТІЗ» та замовником «Про надання послуг з організації ознайомчих відвідувань зони відчуження» (підстава – вимоги Господарського та Цивільного кодексів).

Звернення, щодо відвідування зони відчуження без укладених договорів, розглядатись не будуть.

НАКАЗ МНС України від 2 листопада 2011 р. №1157
"Про затвердження Порядку відвідування зони відчуження і зони безумовного (обов'язкового) відселення"

МІНІСТЕРСТВО НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ УКРАЇНИ

НАКАЗ

02.11.2011 м. Київ № 1157

 

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
« 18 » листопада 2011 року
за № 1319/20057

Про затвердження Порядку
відвідування зони відчуження і зони
безумовного (обов’язкового)
відселення

 

Відповідно до Законів України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку», «Про загальні засади подальшої експлуатації і зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення зруйнованого четвертого енергоблока цієї АЕС на екологічно безпечну систему», «Про інформацію», Положення про Міністерство надзвичайних ситуацій України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року № 402, з метою впорядкування відвідування зони відчуження і зони безумовного (обов’язкового) відселення

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Порядок відвідування зони відчуження і зони безумовного (обов’язкового) відселення, що додається.

2. Визнати таким, що втратив чинність, наказ МНС України від 18 лютого 2011 року № 159 «Про затвердження Порядку відвідування громадянами України, іноземними делегаціями та іноземцями зони відчуження і зони безумовного (обов’язкового) відселення», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25 лютого 2011 року за № 243/18981.

3. Управлінню правового забезпечення (Поворозник Р.Р.) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

5. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

Міністр

В.Балога

 


 

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ МНС України
02.11.2011 № 1157
Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
« 18 » листопада 2011 року
за № 1319/20057

ПОРЯДОК
відвідування зони відчуження і зони безумовного (обов’язкового) відселення

I. Загальні положення

1.1. Цей Порядок розроблено відповідно до Законів України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку», «Про загальні засади подальшої експлуатації і зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення зруйнованого четвертого енергоблока цієї АЕС на екологічно безпечну систему», «Про інформацію», «Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання» з метою реалізації державної політики у сфері ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, дострокового зняття з експлуатації енергоблоків Чорнобильської АЕС, перетворення зруйнованого четвертого енергоблока цієї АЕС на екологічно безпечну систему, а також для реалізації права громадян на відвідування з пізнавальною метою ядерних установок та об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами на території зони відчуження і зони безумовного (обов’язкового) відселення.

1.2. Порядок визначає механізм організації відвідування робочими групами, комісіями, утвореними за рішеннями Верховної Ради України, Президента України та Кабінету Міністрів України, та окремими посадовими особами органів державної влади, громадянами України, іноземними делегаціями, іноземцями та особами без громадянства (далі – відвідувачі) ядерних установок та об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами на території зони відчуження і зони безумовного (обов’язкового) відселення та забезпечення дотримання правил радіаційної безпеки під час перебування відвідувачів на зазначеній території.

1.3. У цьому Порядку терміни вживаються в такому значенні:
І зона (10-кілометрова зона) – територія в межах 10-кілометрового радіуса навколо Чорнобильської АЕС;
ІІ зона (буферна) – територія від кордону 10-кілометрової зони до зовнішньої межі зони відчуження (крім м. Чорнобиля).

II. Організація відвідування зони відчуження і зони безумовного (обов’язкового) відселення

2.1. Організація відвідування зони відчуження і зони безумовного (обов’язкового) відселення здійснюється Державним агентством України з управління зоною відчуження (далі – організатор).

2.2. Організація відвідування зони відчуження і зони безумовного (обов’язкового) відселення посадовими особами органів державної влади, робочими групами, комісіями, утвореними за рішеннями Верховної Ради України, Президента України та Кабінету Міністрів України, іноземними делегаціями здійснюється на підставі рішень відповідних органів, планів міжнародного співробітництва, міжнародних договорів.
Організація відвідування зони відчуження і зони безумовного (обов’язкового) відселення громадянами України, іноземцями та особами без громадянства здійснюється на підставі їх письмових запитів.
Письмовий запит про намір відвідування зони відчуження і зони безумовного (обов’язкового) відселення подається громадянами України, іноземцями та особами без громадянства організатору за десять робочих днів до проведення відвідування.

2.3. У письмовому запиті громадянами України, іноземцями та особами без громадянства зазначаються:
прізвище, ім`я, по батькові (за наявності), громадянство та дані паспортного документа;
мета відвідування;
термін відвідування (час та дата в`їзду і виїзду);
об’єкт (маршрут), який плануються для відвідування;
характер та обсяг інформації, яку бажає отримати відвідувач;
особи, з якими плануються зустрічі (у разі необхідності).
Запит оформляється з вичерпними відповідями на всі запитання без скорочень і абревіатур.
У письмовому запиті на відвідування додатково вказується інформація щодо відсутності в осіб медичних протипоказань до перебування у зазначеній зоні.
Строк відвідування громадянами України, іноземцями та особами без громадянства території зони відчуження і зони безумовного (обов’язкового) відселення не може перевищувати 5 днів.

2.4. За результатами розгляду письмового запиту організатор має право відмовити громадянам України, іноземцям та особам без громадянства у відвідуванні зони відчуження і зони безумовного (обов’язкового) відселення.

Підставами для відмови у відвідуванні зони відчуження і зони безумовного (обов’язкового) відселення громадянам України, іноземцям та особами без громадянства є:

недосягнення зазначеними особами вісімнадцятирічного віку;
незазначення у письмовому запиті особою даних, визначених пунктом 2.3 цього Порядку;
зазначення у запиті недостовірних відомостей;
настання несприятливих погодних умов;
загроза виникнення надзвичайної ситуації або пожежі у пожежонебезпечний період;
виконання ремонтних (науково-дослідних, технологічних) та інших робіт, які унеможливлюють перебування сторонніх осіб на території зони відчуження і зони безумовного (обов’язкового) відселення;
у разі отримання від правоохоронних органів інформації стосовно причетності особи до терористичної діяльності.

2.5. Програма відвідування зони відчуження і зони безумовного (обов’язкового) відселення (далі – програма) (додаток 1) затверджується Головою Державного агентства України з управління зоною відчуження або уповноваженою ним особою.
Пересування відвідувачів по території зони відчуження і зони безумовного (обов’язкового) відселення здійснюється за маршрутами, затвердженими організатором.

2.6. Перед відвідуванням зони відчуження і зони безумовного (обов’язкового) відселення організатором проводиться інструктаж відвідувачів, на якому під особистий підпис доводяться вимоги Правил радіаційної безпеки при проведенні робіт у зоні відчуження і зоні безумовного (обов’язкового) відселення, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 4 квітня 2008 року № 179/276, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 14 серпня 2008 року за № 754/15445 (далі – Правила радіаційної безпеки), Основних санітарних правил забезпечення радіаційної безпеки України, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 2 лютого 2005 року № 54, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 20 травня 2005 року за № 552/10832 (далі – Основні санітарні правила), та Правил фізичного захисту ядерних установок та ядерних матеріалів, затверджених наказом Державного комітету ядерного регулювання України від 4 серпня 2006 року № 116, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 21 вересня 2006 року за № 1067/12941 (далі – Правила фізичного захисту), цього Порядку та доводиться інформація щодо отримання можливої дози опромінення та відповідних цій дозі можливих наслідків для здоров’я.

2.7. Облік відвідувачів та програм фіксується у Книзі обліку відвідувань зони відчуження і зони безумовного (обов’язкового) відселення (додаток 2).

III. Санітарно-пропускний режим

3.1. На територію зони відчуження і зони безумовного (обов’язкового) відселення допускаються особи, які досягли 18 років і не мають медичних протипоказань щодо перебування в умовах іонізуючого випромінювання.

3.2. Контроль за радіаційним забрудненням відвідувачів, транспортних засобів при виїзді за межі зони відчуження і зони безумовного (обов’язкового) відселення здійснюється на контрольно-пропускних пунктах “Дитятки” та “Паришів”.
Дозиметричний контроль на межі I зони (10-кілометрової зони) і II зони (буферної) здійснюється на контрольно-дозиметричних постах “Лелів” та “Діброва”.
Радіаційний контроль відвідувачів, що виїжджають із зони відчуження і зони безумовного (обов’язкового) відселення електропотягом у напрямку м. Славутича, здійснюється на контрольно-дозиметричному посту “Семиходи”.

3.3. Після закінчення відвідування зони відчуження і зони безумовного (обов’язкового) відселення при виїзді за її межі відвідувачі проходять обов’язковий індивідуальний дозиметричний контроль одягу, взуття, особистих речей, а також транспортних засобів.

3.4. При забрудненні, що перевищує встановлені контрольні рівні, особистий одяг, взуття, речі підлягають дезактивації.

3.5. При забрудненні, що перевищує встановлені контрольні рівні, транспортні засоби проходять дезактивацію на пункті санітарного оброблення “Лелів”.

3.6. При виявленні забруднення шкіряних покривів радіоактивними речовинами проводиться санітарне оброблення з дезактивацією.

IV. Пропуск на територію зони відчуження і зони безумовного (обов’язкового) відселення

4.1. Пропуск на територію зони відчуження і зони безумовного (обов’язкового) відселення та видача перепусток здійснюються відповідно до вимог Положення про в’їзд та виїзд громадян і транспортних засобів із зони відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, наведеного у додатку 6 до постанови Кабінету Міністрів УРСР від 23 липня 1991 року № 106 «Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» та «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

4.2. Перепустка за призначенням є документом, який надає право на пропуск і перебування на території зони відчуження і зони безумовного (обов’язкового) відселення за визначеним маршрутом, що є частиною програми.

Перепустка дійсна з моменту її отримання до закінчення зазначеного в ній часу перебування на території зони відчуження і зони безумовного (обов’язкового) відселення.

4.3. Перебування відвідувачів в зоні відчуження і безумовного (обов’язкового) відселення без перепусток та паспортного документа забороняється.

V. Індивідуальний захист відвідувачів

5.1. Засоби індивідуального захисту відвідувачів поділяються на основні та додаткові.

5.2. Відвідувачі, що перебувають у зоні відчуження і зоні безумовного (обов’язкового) відселення, мають бути одягнуті в основні засоби індивідуального захисту (закритий одяг, головний убір, закрите взуття).

5.3. Додаткові засоби індивідуального захисту використовуються з урахуванням особливостей відвідувань та погодно-кліматичних умов.

5.4. Організатор забезпечує облік індивідуальних доз опромінення відвідувачів, які визначаються розрахунковим методом за відповідно затвердженими методиками або шляхом вимірювань.

VI. Обов’язки відвідувачів

6.1. При відвідуванні зони відчуження і зони безумовного (обов’язкового) відселення відвідувачі зобов’язані суворо дотримуватися Правил радіаційної безпеки, Основних санітарних правил, Правил фізичного захисту, програми, визначеного маршруту та рекомендацій супроводжуючої особи.

6.2. При перетинанні кордону зони відчуження і зони безумовного (обов’язкового) відселення на контрольно-пропускному пункті «Дитятки» відвідувачі обов’язково повинні мати при собі паспортні документи.

6.3. Відвідувачі, що перебувають у зоні відчуження і зоні безумовного (обов’язкового) відселення, зобов’язані:

суворо виконувати вимоги супроводжуючої особи щодо дотримання Правил радіаційної безпеки, Основних санітарних правил та Правил фізичного захисту;
вміти користуватися основними та додатковими засобами індивідуального захисту, використовувати одяг і взуття, максимально закриваючи тіло, руки та ноги;
дотримуватись вимог попереджувальних та заборонних знаків, плакатів з радіаційної безпеки;
дотримуватися затвердженої програми та маршруту;
дотримуватися радіаційної чистоти в місцях загального користування, не класти особисті речі на землю, не вживати їжу на відкритому повітрі;
вживати питну воду лише з водопровідної мережі м. Чорнобиля або привозну в упаковці заводу-виробника;
дотримуватися правил особистої гігієни.

6.4. Під час перебування в зоні відчуження і зоні безумовного (обов’язкового) відселення відвідувачам забороняється:

привозити із собою зброю;
вживати алкогольні напої та наркотичні речовини;
приймати їжу та палити на відкритому повітрі;
ставити фото-, відеотехніку на землю;
вивозити за межі зони відчуження і зони безумовного (обов’язкового) відселення будь-які предмети, які мають походження з цих зон;
вивозити за межі зони відчуження і зони безумовного (обов’язкового) відселення продукцію рослинництва і тваринництва (овочі, фрукти, ягоди, гриби, рослини, рибу, інші продукти харчування, вирощені (вироблені) на території зони відчуження і зони безумовного (обов’язкового) відселення) за винятком зразків для наукових цілей на підставі спеціального дозволу;
вивозити за межі території або ввозити на територію зони відчуження і зони безумовного (обов’язкового) відселення тварин (собак, котів тощо);
порушувати форму одягу (відкрите взуття, короткі штани, спідниці);
перебувати на території зони відчуження і зони безумовного (обов’язкового) відселення без супроводжуючої особи;
виїжджати за межі зони відчуження і зони безумовного (обов’язкового) відселення в додаткових засобах індивідуального захисту;
відвідувати їдальні в брудному одязі та взутті;
пити воду з криниць, річок та інших наземних джерел;
купатися, засмагати, ловити рибу, полювати, збирати фрукти, овочі, ягоди, гриби та інші продукти лісу;
вживати в їжу фрукти, гриби, ягоди, м’ясо диких тварин, птиці, риби та інші продукти харчування, вирощені в зоні відчуження і зоні безумовного (обов’язкового) відселення;
відвідувати I зону (10-кілометрову зону) і II зону (буферну) без погодження зі службою радіаційної безпеки та без супроводжуючої особи;
пересуватися по території I зони (10-кілометрової зони) і II зони (буферної) поза визначеними маршрутами.

VII. Обов’язки супроводжуючої особи

7.1. Супроводжуюча особа, відповідальна за супровід відвідувачів на території зони відчуження і зони безумовного (обов’язкового) відселення, призначається наказом організатора.

7.2. Супроводжуюча особа зобов`язана:

знати та дотримуватися затвердженої програми та маршруту відвідування зони відчуження і зони безумовного (обов’язкового) відселення;
забезпечити безпеку відвідувачів під час відвідування зони відчуження і зони безумовного (обов’язкового) відселення;
у разі виникнення небезпечних природних явищ та інших обставин, що можуть вплинути на безпеку відвідувачів, припинити відвідування та вжити заходів щодо збереження життя та здоров’я відвідувачів, виходячи з конкретної ситуації;
не допускати безпідставного поділу групи відвідувачів (у разі групового відвідування), відставання чи відокремлення від неї окремих відвідувачів.

7.3. Супроводжуюча особа відповідає за належне виконання покладених на неї обов’язків.

VIII. Доступ та надання відвідувачам інформації

8.1. Доступ та надання відвідувачам інформації під час їх перебування в зоні відчуження і зоні безумовного (обов’язкового) відселення, охорона державної таємниці здійснюються відповідно до Законів України «Про інформацію», «Про державну таємницю» та міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у зазначеній сфері.

8.2. Фото- і відеозйомка здійснюються з урахуванням вимог статті 46 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку».

Забороняється фото- та відеозйомка: елементів системи фізичного захисту з оглядового павільйону біля об’єкта «Укриття»; СВЯП-1; СВЯП-2 та гідротехнічних споруд Чорнобильської АЕС.

8.3. Відвідувачі мають право отримувати від організатора інформацію щодо дози опромінення, яку вони могли отримати в результаті відвідування зони відчуження і зони безумовного (обов’язкового) відселення.

Заступник Міністра
надзвичайних ситуацій України

В. Бут

 

 


Додаток 1
до Порядку відвідування зони відчуження і зони безумовного (обов’язкового) відселенняЗАТВЕРДЖУЮ
Голова Державного агентства України з управління зоною відчуження
________________________________________
(підпис, ініціали, прізвище)
«___»___________ 20__ року

 

 ПРОГРАМА
відвідування зони відчуження і зони безумовного (обов’язкового) відселення
№ ______ від «____» __________ 20___ року.

1. Мета відвідування.

2. Маршрут відвідування.

3. Обсяг і характер інформації, з якою будуть ознайомлені відвідувачі або яка їм буде надана.

4. Особи, з якими заплановано зустрічі, та перелік питань, які плануються до обговорення.

5. Відповідальний за підготовку та виконання програми.

6. Супроводжуюча особа.

7. Транспорт. Зазначаються дані про водія на підставі посвідчення водія та державний номерний знак, марка(и) транспортного(их) засобу(ів) відповідно до свідоцтва про реєстрацію даного(их) транспортного(их) засобу(ів).

8. Термін відвідування.

Час та дата в`їзду (число, місяць, рік) через КПП:
1-й день (погодинний розклад);
2-й день (погодинний розклад);
3-й день (погодинний розклад);
4-й день (погодинний розклад);
5-й день (погодинний розклад).
Час та дата виїзду (число, місяць, рік) через КПП.
9. Список відвідувачів зони відчуження і зони безумовного (обов’язкового) відселення


з/п

Прізвище, ім`я, по батькові
(за наявності)

Серія та номер паспортного документа

Громадянство

1 2 3 4

Загальна кількість відвідувачів ___________ осіб.

 

 _______________________
(посада)
 _______________________
(підпис)
_______________________
(прізвище, ініціали)

 Додаток 2
до Порядку відвідування зони відчуження і зони безумовного (обов’язкового) відселення

 

КНИГА
обліку відвідувань зони відчуження і зони безумовного (обов’язкового) відселення


з/п
Номер та дата
програми
Час та дата
в`їзду
Час та дата
виїзду
Кількість
осіб
Примітки
1 2 3 4 5 6

 

______________________________