NewsНовиниНовости
Велосипедний туризм в Україні – популярний вид відпочинку, оскільки є одним з найбільш екологічних і корисних для здоров’я видів туризму.
Державне підприємство «Центр організаційно-технічного і інформаційного забезпечення управління зоною відчуження» у співпраці з Обласною Київською Державною адміністрацією та компанією «Веловуйки», що спеціалізується на організації та проведенні велотурів Україною, розробило і впроваджує новий, унікальний комбінований веломаршрут, що складається з подорожі живописною частиною українського Полісся що, поруч із зоною відчуження та найчистішою частиною Чорнобильської зони.
Стартуватимуть велосипедисти з села Дитятки від готельного комплексу «Сталкер». Далі їх мандрівка проходитиме через село Горностайпіль, де знаходиться екопарк «Медвино», сироварня та екоферма. Крім того, проїжджатимуть велотуристи через село Страхолісся. У Чорнобильську зону відвідувачі потраплять через КПП «Зелений Мис». Далі маршрут відбуватиметься найчистішою частиною зони відчуження через села Куповате, Опачичі, Оташів, Плютовище.

Чому потрібно запровадити комбінований веломаршрут?

1. Комбінований веломаршрут дозволить учасникам ознайомитись з культурою, колоритом та пам’ятками сіл Іванківського району.
2. Введення даного маршруту популяризуватиме Чорнобильську зону і Іванківський район в цілому.
3. Відкриття комбінованого маршруту – один з векторів, за яким відбувається впровадження проекту «Магніти України: Чорнобиль», що реалізується за підтримки Офісу Президента України, Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Міністерства інформаційної політики та культури і Державного агентства розвитку туризму України.
4. Про екопарк «Медвино» дізнаватимуться нові, потенціальні відвідувачі, в свою чергу це сприятиме подальшому розвитку села Горностайпіль та екопарку.
5. Готельно-ресторанний комплекс «Сталкер» у Дитятках сприятиме розвитку інфраструктури села та його популяризації серед прихильників «зеленого» туризму та тих, хто цікавиться чорнобильським напрямком.
6. У відвідувачів буде змога побачити неповторний світ Чорнобильського Заповідника та природу, що відроджується без втручання людини.
7. Відвідувачі можуть зупинитися у колишніх населених пунктах, які багато років приваблюють своєю самобутністю. У Куповатому за бажанням можна поспілкуватися із самопоселенцями.
8. Індивідуальність – велика перевага комбінованого веломаршруту.
9. Подорож на велосипеді по незвичним місцям подарує відвідувачам величезну порцію позитивних емоцій.
10. Викладені у соцмережах розповідй й фото сприятимуть популяризації усіх об’єктів та локацій, що входять до маршруту.
Об’єкти та локації, що входять до комбінованого веломаршруту. Що побачать велотуристи.
Село Дитятки
Село Дитятки знаходиться поруч із річками Уж та Тетерів. Село живописне. Тут можна ознайомитись з життям полісян.
26 квітня 1986 р. під час ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС брала участь більшість жителів села. У 1988 р. Дитятківська сільська рада колишнього Чорнобильського району була приєднана до Іванківського району. Нині в Дитятках працюють Будинок культури, бібліотека, ФАП, магазини, малі підприємства. В селі мешкає близько 500 осіб.
У Дитятках нещодавно було відкрито Stalker Hotel&Hostel –ресторанно-готельний комплекс. Це справжній арт- простір для відвідувачів й поціновувачів історії та сучасного стану Чорнобильської зони. Відпочинок не обмежується перебуванням у хостелі. Через дорогу від будівлі розташовано чудовий, мальовничий, березовий гай. Гриль-бар, що стоїть поруч із готелем – харчовий заклад вищого рівня. Як тільки відкриваєш двері – здається ніби потрапляєш до якогось альтернативного всесвіту де змішано стімпанк та лофт, і до цієї суміші додано атмосферу зони відчуження та її унікальність.
Екопарк «Медвино”
Велотуристи матимуть змогу відвідати екопарк «Медвіно» що у селі Горностайпіль. На великій території тварини знаходяться в умовах, максимально наближених до природних. Мешканці «Медвино» – верблюди, ведмеді, бізони, страуси, козулі, олені, кролики, кози, вівці, качки, коні Пржевальського, ішаки та інші представники фауни. Разом більше 700 тварин. Є території де можна рибалити, відпочивати на природі з родиною. А ще – відвідати контактний зоопарк. Професійні гіди проведуть екскурсію. Крім того, «Медвіно» – це не тільки екопарк, а ще ферма та сироварня. Тут гості зможуть продегустувати та придбати крафтові сири та іншу екопродукцію.
Страхолісся, КПП «Зелений Мис»
Учасників незвичної екскурсії має зацікавити селище Страхолісся. До 1986 року воно так і називалося. Після аварії селяни приймали переселенців з населених пунктів майбутньої зони відчуження, а потім на території Страхолісся побудували селище для ліквідаторів наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, тому селищу дали нову назву «Зелений мис». Після закінчення ліквідаційних робіт ліквідатори роз’їхалися по своїх домівках, і незабаром селище спорожніло. Йому повернули стару назву.
Страхолісся приємно здивує велотуристів. Комфортні бази відпочинку, неперевершені краєвиди. Село розташовано на березі Київського водосховища. Тут можна рибалити, купатися за сприятливих погодних умов.
Частина маршруту, що проходитиме зоною відчуження
Після перевірки документів поліцейськими на КПП «Зелений мис», відвідувачам проводиться інструктаж з правил поводження у зоні відчуження, вони отримують індивідуальні дозиметри-накопичувачі та в супроводі гіда вирушають до зони відчуження.
Заявка на відвідування подається не менше ніж за три доби до дати візиту.
Транспорт ДП “ЦОТІЗ” не надає. Велозасобами забезпечує організатор туру.
Куповате
Куповате – одне з найцікавіших сіл, яке входитиме до комбінованого велотуру. До аварії село нараховувало 324 мешканця. Кілька десятків повернулися до рідного місця після евакуації. За останніми даними у Куповатому живе 10 самопоселенців. Самопоселенці розводять домашню птицю, мають свої городи, ходять в ліс за грибами, ягодами. В Купуватому протягом п’ятнадцяти років, після аварії на ЧАЕС, працювала експериментальна агрофірма. Тут знаходилися ферми, сільськогосподарська техніка та обладнання. Сенс експериментального господарства полягав в тому, щоб вивчити методи вирощування «чистих» (в плані радіаційної обстановки) культур і продукції в «брудних» умовах. Наукова діяльність була припинена у 2002 році. Коли працювало господарство, воно забезпечувало хоч якусь зайнятість самопоселенців та їх фінансову підтримку. В село заїжджала автолавка з продуктами. У Куповатому за бажанням відвідувачі матимуть змогу поспілкуватися із самопоселенцями.
 Оташів
Село офіційно знято з обліку. Його розташовано за 28 кілометрів від міста Чорнобиля на південному сході зони відчуження. До аварії на ЧАЕС село було одним з найулюбленіших місць відпочинку киян, тому що на березі річки Прип’ять існувала база відпочинку «Білий лелека» та мисливська база, хоча саме село ніколи не було багатонаселеним пунктом – до аварії 1986 року воно налічувало близько 60 дворів та 71 мешканця. Біля села була пристань під романтичною назвою «Вигадка», а за безліч каналів і проток Оташів називали Чорнобильською Венецією. Під час Другої світової війни село стало місцем запеклих боїв. За форсування Прип’яті та бої в районі села Оташів, близько 10 військовослужбовців Радянської армії отримали звання Героя Радянського Союзу.
В Оташеві планують створити музей-садибу, адже протягом багатьох років після аварії там мешкали самопоселенці.
Плютовище
Плютовище розташоване за 8 км від колишнього райцентру та за 24 км від ЧАЕС. Знаходиться на правому березі р. Прип’ять. Мешканці села були відселені після вибуху. Напередодні аварії у селі було 77 мешканців та 33 двори. Складалося з єдиної вулиці, що простягалася з заходу в бік річки. У селі є Братська могила. В ній поховані бійці і офіцери 6-ї Гвардійської Стрілецької Дивізії, загиблі в жовтні 1943 року. Після аварії на ЧАЕС мешканці були відселені у село Нові Опачичі, Макарівського району. Плютовище зняте з обліку у 1999 році.
Опачичі
Опачичі – село, в якому колись жили самопоселенці і яке цікавить багатьох відвідувачів з усього світу. В даний час там мешкає дві літні жінки. Розташоване село в південно-східній частині зони відчуження, поблизу річки Прип’ять. Опачичі мають свою давню історію. Вперше Опачичі згадуються у 1646 році в заповіті Петра Могили, як його власність. У селі були восьмирічна школа, бібліотека, сільський клуб. Багато мешканців працювало у колгоспі ім. 1-го Травня. Опачичі було центром сільради, в підпорядкування якої входили села Кам’янка та Плютовище. Після аварії мешканці були виселені у Нові Опачичі, Макарівського району, Київської області. На території села розташована база підприємства «Північна Пуща».
Комбинований маршрут за узгодженням між його учасниками та інструкторами “Веловуйок” можна коригувати й додавати нові локації, якими проходитиме шлях велосипедистів.
Наприклад, з села Дитятки можна їхати через села Прибірськ, Хочева, Оране, Зорин, Горностайпіль, Страхолісся.
У Прибірську за бажанням можна відвідати Етнографічний музей, покататися на конях, помилуватися берегами річки Тетерів, прийняти участь у майстер-класах з національних ремесел.
Можна обрати села й з іншого берега річки й прокласти шлях через села Пилява, Богдани, Ритні, Любидва.
chevron-right chevron-left