NewsНовиниНовости

 

22 червня 1941 року – чорна і скорботна дата в історії України.
Розпочалася німецько-радянська війна 1941-1945 років. Складова, але й в одночас – основна частина Другої світової війни. Україна не тільки серед країн Радянського Союзу, а, навіть, серед світових країн найбільше потерпіла від фашистської агресії! Чорнобильська земля не стала виключенням. В роки війни багато місцевих пішли на боротьбу з ворогом. Хтось вертався, а хтось – ні. Під час німецько-фашистської окупації кров селян та мешканців міст тут текла рікою. А якими запеклими були бої за цей край! Про зверства що тут відбувалися, про боротьбу з ворогом свідчать пам’ятники та меморіали полеглим солдатам та місцевим мешканцям, які є майже у кожному населенному пункті.
Однією з таких полеглих героїнь стала тендітна та хоробра дівчина Паша Осідач.
Паша Осідач під час війни була зв’язковою з партизанами, які розташовувалися в лісах Брагинського району на території Білорусі. Пам’ятник зв’язковій знаходиться у Чорнобилі. Скульптор зобразив дівчину, яка неспішно прогулюється між дерев. Схиливши голову набік, Паша задумливо гладить свою косу. Саме в косі вона ховала повідомлення, які підпільники відправляли партизанам. Фашисти схопили партизанку в 1943 році біля села Котичева. Доля дівчини була жахливою. Її катували і після катувань, як казали місцеві, закопали в землю живцем. За другою версією, її розстріляли. Пам

ятник Паші Осідач повинен був стояти не в Чорнобилі, а на могилі героїні, в її рідному селі Ладижичі.
На меморіальній плиті планувалось викарбувати такі вірші: «Пашо, Пашо, полісянко Паша! Спадкоємці справ твоїх і мрій, хлопці і дівчата – юність наша – мужності вклоняються твоїй!» Їх написала Валентина Мисковець, лепник Чорнобильської художньої майстерні.
За однією з версій, пам’ятник відвезли до Ладижичів, але після аварії та евакуації Ладижичів його перевезли до Чорнобиля. За іншою – його нікуди не встигли відвезти, і він кілька років припадав пилом в закинутій майстерні. Потім скульптуру встановили у дворі колишньої школи з ініціативи місцевої жительки Федори Петенок. Зараз вона знаходиться у Парку Слави.
У селі Сукачі, що поряд з зоною відчуження, на її честь була названа вулиця.
Дякуємо @Olha Degtyarenko за фото Паші Осідач та @Natalia Mazur за фото аркуша з віршем.

 

 

chevron-right chevron-left