NewsНовиниНовости
Сьогодні у приміщенні ДАЗВ міста Чорнобиля відбулась пресконференція за участю представників Державного агентства з управління зоною відчуження, підприємств, підпорядкованих ДАЗВ, Федерального відомства з радіаційного захисту Німеччини (BfS), Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Посольства Федеративної Республіки Німеччина в Україні, льотного загону Федеральної поліції Німеччини.
Відкрив захід Богдан Боруховський, перший заступник Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України, що знаходився з присутніми на онлайн-зв’язку. Він підкреслив, що історія співробітництва з Федеративною Республікою Німеччина у питаннях охорони навколишнього середовища почалась з перших років Незалежності України. В Україні високо цінують внесок Німеччини у створенні та участі в Міжнародному фонді «Укриття» й в безлічі інших ініціатив, щодо подолання наслідків Чорнобильської катастрофи:
«Спільний проект дозволяє не лише перевірити та оновити існуючу інформацію, але й доповнити її даними, отриманими саме з використанням найсучасніших технічних засобів та методів фіксації просторового розподілу радіаційного забруднення”,- підкреслив перший заступник Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України.
Богдан Боруховський подякував Федеральному відомству з радіаційного захисту, Федеральній поліції та Посольству Федеративної Республіки Німеччини за підтримку проекту, а усім учасникам з української та німецької сторони за його реалізацію.
Про важливість співпраці та обмін досвідом праці в умовах радіаційного забруднення говорила й Анка Фельдгузен, Надзвичайний і Повноважний Посол Федеративної Республіки Німеччина в Україні:
«Вивчення змін, що відбулись в Чорнобильській зоні, є надзвичайно важливими й для практичного використання зони відчуження, важливими для всього світу й в першу чергу для самої України, адже результати вимірювання будуть відкритими для міжнародної спільноти». Далі Анка Фельдгузен навела приклади співпраці з Україною. Один з них – вилучення РАВ з інших регіонів та передача їх на зберігання до спеціалізованих сховищ.
Головний державний інспектор з ядерної та радіаційної безпеки України Державної інспекції ядерного регулювання України Григорій Плачков підкреслив важливість міжнародних стосунків та підтримання зв’язку: 💬«Держатомрегулювання підтримує зв’язок з МАГАТЕ, компетентними органами Німеччини та іншими країнами у режимі «24\7». Ці тренування є одним з важливих інструментів співпраці». Він подякував усім учасникам за наполегливість та відданість важливій справі.
Про зону відчуження та радіаційно-небезпечні об’єкти, що потребують належного приведення в екологічно-безпечний стан розповів директор ДСП «Екоцентр» Сергій Кирєєв. Він наголосив на тому, що проведення моніторингу дозволить створити нову й більш досконалу карту радіаційного забруднення.
Одним зі спікерів на пресконференції був Т.В.О. голови Державного агентства з управління зоною відчуження Євген Крамаренко. Він підкреслив, що Чорнобильська зона – унікальна територія для наукових досліджень, випробувань новітніх технологій. Т.В.О. голови ДАЗВ наголосив на тому, що вперше такі дослідження проходять у надзвичайно великому масштабі й з залученням вертольотів загону Федеральної поліції Німеччини.
Саме про те, як відбувається радіаційний моніторинг зони відчуження та зони безумовного (обов’язкового) відселення розповіли Крістофер Штробль, начальник сектору аерогаммазйомки Федерального відомства з радіаційного захисту Німеччини (BfS) та Клаус-Юрген ЕСС, керівник льотного загону Федеральної поліції Німеччини.
Вимірювання проводять як на землі, так і з повітря. Учасники, що працюють з грунтом, вимірюють ПЕД у визначеній точці, in-situ гамма-спектрометрію для якісного і кількісного визначення щільності забруднення приповерхневого шару ґрунту, а також відбирають 15 см шару грунту для отримання даних щодо глибинного розподілу радіонуклідів, зокрема Cs-137.
Моніторинг здійснюється й за допомогою двох гелікоптерів, на борту яких встановлено сцинтиляційні детектори.
Коли проводяться зйомки з вертольотів, то є зона приблизно в 500 метрів діаметром, яку можна обробляти з висоти. Вертоліт кружляє над ділянкою ніби по спіралі. Вся територія поділена на 200 квадратів. Відповідно до розроблених маршрутів руху, кожна команда має виконати вимірювання у п’яти визначених точках щодня. Загалом 200 таких точок-квадратів. На сьогодні опрацьовано десь 70%. Планується, що до кінця тижня опрацювання буде завершено. До речі, на деяких ділянках аерограмма-зйомка здійснювалась із залученням дронів.
Після пресконференції всі учасники відвідали вертолітний майданчик у місті Чорнобилі, звідки здійснюються польоти гелікоптерів. Представники ЗМІ та усі бажаючі поспілкувались з пілотами загону, фахівцями BfS та BPOL.
Спільна робота українсько-німецьких команд дозволить фахівцям опанувати сучасні технології аеромобільної радіаційної розвідки, перевірити ефективність різних методів і засобів вимірювань, надійність обладнання, удосконалити професійні навички, обмінятися досвідом досягнення міжнародних стандартів якості вимірювань, а також перевірити канали взаємодії при реагуванні на ядерні і радіаційні аварійні ситуації.
До моніторингу залучили фахівців з радіаційного захисту та аварійного реагування Федерального відомства з радіаційного захисту та Федеральної поліції Німеччини, Рівненська АЕС, ВП «Аварійно-технічний центр» ДП «НАЕК «Енергоатом», ДСП «Екоцентр», Державного науково-технічного центру з ядерної та радіаційної безпеки Держатомрегулювання, ВП «Атомремонтсервіс» та Державне спеціалізоване підприємство «Чорнобильська АЕС».
chevron-right chevron-left